Богдан Драп'ятий, заступник голови Міністерства внутрішніх справ, зазначив: "Процес декларування надасть можливість громадянам узаконити свою незареєстровану зброю".

З 25 листопада в Україні стартує процес добровільного декларування зброї, що надасть можливість громадянам легалізувати незареєстровану зброю, яка перебуває в їхньому користуванні. Цей крок є важливим для поліпшення контролю за обігом зброї та встановлення цивілізованих умов для її володіння в країні. Про деталі цієї процедури, статистику вилучення нелегальної зброї та можливості подальшого законодавчого регулювання цивільного обігу зброї розповів заступник міністра внутрішніх справ Богдан Драп'ятий на ZN.UA.

Шановний пане Богдане, як, на вашу думку, війна в Україні, зокрема в контексті масштабного вторгнення Росії, позначилася на обсягах нелегальної зброї в нашій країні? Чи можете ви надати конкретні статистичні дані, що ілюструють збільшення її обігу?

-- Дякую. У нас станом на сьогодні у встановленому законодавством порядку зареєстровано майже 1 мільйон 400 тисяч одиниць різних видів зброї.

Тобто ви маєте на увазі зброю для мисливства, вірно?

Зазвичай, ця зброя призначена для полювання, стрільби та для так званої травматичної зброї, яка використовується для самозахисту. Існують певні категорії людей, які мають законне право на її володіння.

Наприклад, представники медіа.

-- Зокрема, журналісти. Тобто нарізної, гладкоствольної та травматичної у нас більш як мільйон одиниць.

На жаль, про статистику незаконного обігу зброї говорити наразі важко зі зрозумілих причин. Зокрема, через триваючу гарячу фазу повномасштабної війни Росії проти України та величезну протяжність лінії фронту (понад 1000 кілометрів). Але ми аналізуємо стан криміногенної ситуації за різними видами злочинів і бачимо, до прикладу, що з початку повномасштабної війни і по сьогодні вона є мінливою.

Однак спостерігається негативна тенденція щодо зростання нелегального обігу зброї. Якщо порівняти, скажімо, період повномасштабної війни з 2019 роком, можна помітити зростання випадків конфіскації незареєстрованої зброї у населення.

Чи йдеться про будь-яке нелегальне озброєння?

Так, мова йде не лише про вогнепальну зброю, але й про вилучені вибухові матеріали та пристрої, включаючи гранати і набої.

Так от, якщо за 2019 рік у нас було вилучено автоматичної зброї близько 100 одиниць, то 2023-го маємо 1567 одиниць вилученої зброї цього виду. Якщо говорити про гранати, то 2019-го правоохоронці вилучили 2500 одиниць, а за 2023 рік -- близько 18 тисяч. Тобто ми бачимо різке збільшення показників із початком повномасштабного вторгнення.

Чи звертали ви увагу на те, що одночасно з цим зростає кількість злочинів, в яких застосовують незареєстровану зброю?

-- Дивіться, в нас є статистика за статтями 263, 263-1 Кримінального кодексу України -- про незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами. За цей рік правоохоронцями порушено 4700 кримінальних проваджень за цими статтями. Звісно, до повномасштабної війни показники були меншими. Але зі згаданих 4700 кримінальних проваджень у 3797 провадженнях особам було вручено підозри, 3212 справ уже було направлено до суду. Тобто справи розслідуються, і знову ж таки підкреслюю, що ситуація контрольована.

Безумовно, зафіксовані випадки, коли злочини вчиняються із застосуванням вогнепальної зброї, а також її нелегального обігу. На жаль, спостерігається тенденція до зростання кількості таких кримінальних правопорушень. Очевидно, що найбільше зброї вилучають у регіонах, що межують із зонами бойових дій, до яких належать Донецька, Харківська, Запорізька та Дніпропетровська області. У той же час, найменше випадків вилучення зброї спостерігається на заході України, зокрема в Закарпатті, Івано-Франківську та Чернівцях.

Географічні аспекти в даному контексті розкривають, як незареєстрована зброя потрапляє на територію, що знаходиться під контролем.

Звісно. Коли мова йде про способи доставки зброї на всю територію України, перш за все, варто згадати зони активних бойових дій. Це добре ілюструється, наприклад, блокпостами, що розташовані в південно-східних регіонах країни. Це один із каналів, через які зброя потрапляє на контрольовані українські території.

Інший шлях -- це організовані злочинні організації, які займаються торгівлею зброєю. Ми бачимо випадки, коли перероблена або втрачена зброя потрапляє на ринок зброї, наприклад.

Чи реєструєте ви випадки організованої торгівлі нелегальною зброєю?

Безумовно, такі інциденти мають місце. Національна поліція України активно виявляє місця зберігання зброї. Наприклад, у період з 2019 по 2022 рік правоохоронці фіксували поодинокі випадки виявлення таких схронів, тоді як у 2023 році їх кількість зросла до 117. Протягом десяти місяців 2024 року було виявлено вже 137 таких місць, де зберігалися 308 автоматичних одиниць, 106 одиниць іншої вогнепальної зброї, 4 136 гранат, 220 гранатометів, сотні тисяч набоїв і різних боєприпасів, а також понад тонну вибухових речовин.

Окрім того, правоохоронці займаються фіксацією діяльності зброярів, виявляючи маршрути розповсюдження зброї та, відповідно, вилучаючи її з обігу. Протягом десяти місяців цього року зафіксовано дев'ятсот спроб продажу зброї та боєприпасів, в результаті чого з незаконного обігу вилучено 569 одиниць вогнепальної зброї, 1500 гранат та майже 200 кілограмів вибухових речовин.

-- Звучить не надто обнадійливо...

На щастя, в даний момент немає безпосереднього впливу на погіршення кримінальної обстановки.

Ми не бачимо бандформувань, які тероризували б населення, здійснювали б ракет, шантаж чи вчиняли б інші незаконні дії. Ба більше, якщо говорити про кількість таких злочинів, як розбої, грабежі, крадіжки, то в період повномасштабної війни ми, навпаки, спостерігаємо її зменшення. Тож нам вдається оперативно реагувати на виклики та тримати ситуацію під контролем.

Наразі створено Координаційний центр з питань протидії незаконному обігу зброї, очолюваний міністром внутрішніх справ, до якого залучені всі правоохоронні органи, дотичні до протидії незаконному обігу зброї. Що також допомагає нам на цьому шляху.

-- Тим не менш ми очікуємо законодавчих змін, які передбачають, що все ж таки незареєстровану зброю треба буде добровільно здати державі. Що дасть нам так званий закон про декларування зброї, що вступить у силу буквально днями?

-- Контроль над обігом зброї -- важлива складова забезпечення безпеки в Україні. Це також пріоритетний вектор роботи Міністерства внутрішніх справ, частина концепції "Безпекового середовища".

Законодавство щодо декларування зброї є одним із кроків, які ми реалізуємо для зменшення кількості злочинів, пов'язаних із її застосуванням, а також для підвищення безпеки населення.

Другий аспект -- громадяни, які задекларують знайдену зброю, зможуть її надалі законно зберігати в себе.

-- Тут насамперед мова про людей, які мають так звану трофейну зброю, правильно?

— Ні, мова йде не про трофейну зброю, а про таку, що була знайдена або отримана, але не зареєстрована в Національній поліції.

Трофейна зброя, яка була виявлена на бойовому полі або захоплена військовими, обліковується відповідно до окремих норм і зберігається в арсеналах Збройних сил України.

У законодавстві, що стосується декларування, йдеться про виявлену зброю, яка перебуває у власності громадян, але на даний момент не має офіційної реєстрації.

І щоб громадянина не притягнули до кримінальної відповідальності за незаконне зберігання цієї зброї, ми і пропонуємо йому здати цю зброю, задекларувавши її в органах поліції, і на період воєнного стану, а також 90 днів після завершення воєнного стану, зберігати її в себе.

Власне, тому у цій законодавчій зміні насамперед зацікавлені не самі правоохоронці, а громадяни, які мають на руках незареєстровану зброю.

Проте, з іншого боку, ці нововведення дадуть можливість правоохоронним структурам, зокрема Національній поліції, покращити контроль над ситуацією з обігом зброї. Вони зможуть чітко визначити, скільки зброї знаходиться у громадян, які саме види зброї у них є, а також за необхідності провести її ідентифікацію.

Закон вступить у силу 25 листопада. Які кроки потрібно буде виконати? Куди звертатися людям, що їм слід очікувати? На які питання варто бути готовими?

Ми спростили процес декларування зброї до максимально зрозумілого рівня: громадяни, які досягли 21-річного віку і володіють незареєстрованою зброєю, повинні звернутися до Національної поліції, щоб задекларувати свою зброю. Протягом воєнного стану їм дозволено зберігати її у себе. У тому ж законодавстві зазначено, що після закінчення воєнного стану громадяни можуть, за наявності бажання та можливостей, перепрофілювати свою зброю на види, що є легальними, щоб потім зареєструвати її для законного використання та зберігання.

Безумовно, якщо немає можливості модифікувати зброю до дозволених стандартів, її слід буде просто передати. Це, власне, і передбачає чинне законодавство.

У більшості ситуацій, по суті, процедура декларування надасть можливість громадянам узаконити свою незареєстровану зброю та легально зберігати її протягом терміну дії воєнного стану.

Форма для подання деклараційної заявки є надзвичайно зручною. У ній необхідно лише зазначити, що зброю було виявлено або отримано в певному місці на конкретну дату або в певний проміжок часу.

Не всі види зброї підлягатимуть декларуванню, але, наприклад, автомат чи пістолет, які нині не дозволені в обігу для цивільних осіб, можна буде задекларувати і залишити у себе на зберіганні. Також цією зброєю можна буде скористатися для захисту від російських окупантів.

Є певні винятки для осіб, які мають кримінальне минуле або були винні у випадках домашнього насильства. Відповідно, їм не дозволено декларувати зброю.

Безумовно, ми будемо записувати ідентифікаційні номери зброї та робити її фотографії, але потім повернемо її власникам. Це триватиме до закінчення воєнного стану. Зброя, яка має ознаки зміни маркування або його знищення, не підлягатиме декларуванню.

У разі, якщо особа не захоче зберігати знайдену або отриману зброю протягом дії воєнного стану, Національна поліція прийме її на добровільних підставах, що звільнить від кримінальної відповідальності.

Чи вистачить зазначених у законі 90 днів? Як ви визначали свою "пропускну здатність" у випадку, якщо з’явиться велика кількість бажаючих?

Починаючи з 25 листопада, ми зосередимо всі наші зусилля на створенні зручного та доступного механізму декларування для громадян. Таким чином, ви зможете звернутися до будь-якого територіального підрозділу Національної поліції, що має необхідні можливості та ресурси для цього.

А вже через 90 днів після завершення воєнного стану, якщо громадянин захоче залишити цю зброю в себе, переробивши на інший вид дозволеної зброї, процедура буде дещо іншою. Ми однозначно цю зброю будемо відстрілювати, перевіряти за нашими стандартами, проводити балістичну експертизу. І лише після того, як з'ясуємо, що ця зброя не причетна до вчинення правопорушень, повернемо її нинішньому власникові.

На початковому етапі, який є більш простим і швидким, ми прагнемо вилучити з нелегального обігу вогнепальну зброю, що вже знаходиться у руках громадян. Наша мета - легалізувати цю зброю, поінформувати її власників про правила носіння, зберігання та транспортування, щоб забезпечити безпеку як власників, так і тих, хто їх оточує.

-- Пане Богдане, а якщо не прийдуть?

-- Може й таке бути. Але наразі власникам незареєстрованої зброї загрожує відповідальність за статтею 263 Кримінального кодексу -- від 3 до 7 років позбавлення волі. Добровільне декларування або здача позбавить їх цього ризику, і це вагомий, як на мене, аргумент.

Чи є добровільне декларування українським інноваційним рішенням? Які уроки можна винести з міжнародної практики, зокрема, в контексті постконфліктних держав?

Звичайно, у Міністерстві внутрішніх справ та Національній поліції ми детально аналізуємо міжнародний досвід у сфері регулювання обігу вогнепальної зброї. Що ми можемо відзначити? По-перше, у розвинених європейських країнах, таких як Австрія, Бельгія, Швейцарія, Фінляндія, Ірландія, Італія та інші, існує досить суворе законодавство з чітким трендом на його подальше посилення. Якщо звернути увагу на законодавчі ініціативи поствоєнних держав, таких як Боснія і Герцеговина, Хорватія, Сербія та інші, можна побачити різноманітні підходи, які лише частково можуть бути адаптовані до наших умов. Вони, як правило, починали працювати над цими питаннями вже після закінчення бойових дій, запроваджуючи програми викупу зброї та амністії, а також реалізуючи інформаційні кампанії, що стимулювали громадян здавати незареєстровану зброю.

Отже, спираючись на їхній досвід, ми створили оригінальний підхід і вирішили обрати шлях декларування. Такий механізм не спостерігався в жодній з країн. Чому ми обрали саме цей напрям? Ми усвідомлюємо, що чекати на закінчення повномасштабного конфлікту для вирішення цього питання було б недоцільно.

Якщо пригадуєте, то статтю 263 Кримінального кодексу України на початку повномасштабної війни було змінено таким чином, щоб особа не несла кримінальної відповідальності у випадку, якщо вона добровільно здала зброю. Ми подивилися статистику, наскільки наші громадяни добровільно здають усю зброю. На жаль, вона невисока -- близько тисячі одиниць вогнепальної зброї за рік.

Ми однозначно очікували іншого порядку цифр. Бо, також нагадаю, на початку березня 2022 року було прийнято Закон "Про забезпечення участі цивільних осіб у захисті України", який надав право органам державної влади видавати нашим громадянам зброю для відсічі збройної агресії Росії.

Цей шлях виявився правильним, завдяки йому нам вдалося мобілізувати цивільних громадян, які бажали захищати нашу державу. Здебільшого всю видану зброю МВС і поліція облікували, ця інформація є. Втім, ми не виключаємо випадків, коли з різних причин на початку повномасштабного вторгнення належно не оформлювалися документи про видачу зброї цивільним, тож наразі громадяни мають право оформити на цю зброю відповідні документи, а після завершення воєнного стану повернути її в законний спосіб державі.

Ви згадали про викуп як один із варіантів, яким скористалися інші країни, що пережили війну. Чому ви обрали не йти цим шляхом?

-- Дивіться, у разі викупу існує лише один покупець -- держава. Ми все ж таки даємо людям можливість цю зброю залишити у себе, переробити на дозволені зразки, зареєструвати, а далі за бажання вони зможуть її продати. І не державі, яка гарантовано запропонує мінімальну ціну, а зацікавленим покупцям, за ринковою ціною. Можливість продажу закладено у наш варіант, але вона не єдина, зброю дозволених видів можна буде залишити собі.

-- Що про цю ініціативу думають наші партнери і союзники? Їх запропонований вами шлях влаштовує?

Безумовно. Ми ретельно розглянули цей механізм і відзначили наявність підтримки. Однак, для створення ефективної системи цього недостатньо. Ключовим етапом стане також ухвалення законопроєкту про право на цивільну вогнепальну зброю (реєстр. №5708). На жаль, на сьогоднішній день Україна є єдиною країною в Європі, яка не врегулювала законодавчо питання обігу зброї. Це, м'яко кажучи, викликає подив у наших міжнародних партнерів.

Які конкретні аспекти передбачає цей законопроєкт?

Цей проєкт основного законодавства має на меті регулювання обігу цивільної вогнепальної зброї. Він встановить правила щодо придбання, зберігання, транспортування та вилучення вогнепальної зброї. Крім того, документ визначить категорії зброї, яка може перебувати у власності громадян. По суті, цей законопроєкт об’єднує всі аспекти, які нині регулюються численними різними нормативно-правовими актами. Це, безумовно, не зовсім коректно, оскільки наша Конституція вимагає, щоб питання власності регулювалися на законодавчому рівні, і право на володіння зброєю не є винятком. У європейських країнах подібні закони були прийняті ще дуже давно, деякі з них — з початку минулого століття.

Тому нам необхідно відмовитися від застарілого законодавства і піти шляхом, яким ішли всі європейські держави, -- на рівні закону врегулювати ці правовідносини.

Відповідний законопроєкт є (№ 5708). Він прийнятий у першому читанні за день до повномасштабного вторгнення. Як ви розумієте, у зв'язку з докорінною зміною ситуації в країні він потім потребував вдосконалення, але й цю роботу у тісній співпраці із народними депутатами та експертами ми провели. Тож наразі сподіваємося на це, поза сумнівом, історичне рішення, до якого Україна йшла всі ці 33 роки. А головне, поява цивілізованого законодавчого регулювання обігу зброї стимулюватиме громадян до добровільного її декларування, адже визначить базові правовідносини станом на зараз і перспективи їхнього розвитку у майбутньому.

Чи містить законопроєкт якісь нововведення щодо легалізації зброї?

-- Одразу наголошу, що в Україні вже легалізовані певні види зброї, про що ми згадували. Але я розумію, про що ви, -- про розширення прав на володіння короткоствольною вогнепальною зброєю.

На сьогоднішній день прогнози щодо майбутнього українського суспільства після війни є досить складними. Цей досвід залишає глибокі травми, які не варто недооцінювати. Безсумнівно, що питання особистої безпеки стало одним з найважливіших для багатьох людей.

Завдяки компромісам з народними депутатами в проекті закону № 5708, який готується до другого читання, ми розробили положення, що дозволяє громадянам України володіти короткоствольними пістолетами. Це включає можливість зберігати зброю вдома, застосовувати її для самозахисту, а також проходити навчання на стрільбищах. Однак, право на приховане носіння не передбачено. Крім того, ми запропонували відстрочку впровадження цієї норми на певний час.

По-перше, нам необхідно виділити час для обладнання так званих зон, вільних від зброї (школи, лікарні, державні установи тощо), арочними металодетекторами. По-друге, потрібен час для створення достатньої кількості навчальних тирів для тих, хто прагне освоїти володіння зброєю. Також потрібно впровадити систему навчання та прозорих екзаменів. Все це вимагатиме часу, але ці заходи є критично важливими для зменшення потенційних ризиків.

-- Роботи попереду чимало...

Насправді досягнуто чимало, і ми рішуче просуваємося далі.

З червня 2023 року діє Єдиний реєстр зброї та електронний кабінет власника зброї, що суттєво спростило для громадян подачу документів на отримання чи подовження дозволів. Найближчим часом відповідна опція з'явиться і у додатку "Дія", що дасть можливість людям усі необхідні дозволи мати при собі, а також отримувати нагадування про закінчення строку дозволу на зброю.

Є багато можливостей для розвитку. Результати опитування, проведеного серед користувачів електронного кабінету, свідчать про те, що громадяни зацікавлені в тому, щоб у функціоналі з'явилася карта з тирами, стрільбищами, майстернями для ремонту зброї та магазинами. Попит на подальшу цифровізацію послуг є значним, і саме тому це стало нашим беззаперечним пріоритетом у всій системі Міністерства внутрішніх справ, як зазначив міністр Ігор Клименко. Ми плануємо активно розвивати ці ініціативи, підтримувати діалог із суспільством і працювати над створенням цивілізованих умов для володіння зброєю.