"Серце розривається від болю": зворушливі моменти "останнього дзвінка" на дитячому кладовищі, де спочивають жертви російської агресії, вразили користувачів мережі.
У Житомирській області, на святі останнього дзвоника, випускники ліцею №1 в Коростишеві вирушили до міського кладовища. Вони принесли з собою квіти та іграшки на пам’ять про свого однокласника Романа, а також його молодших братів і сестер, Станіслава і Тамару.
Життя трьох дітей з однієї сім'ї забрала російська комбінована атака в ніч на 25 травня. Проникливі кадри з останнього дзвоника, що ніколи не почують Роман, Станіслав та Тамара, були опубліковані на Facebook-сторінці ліцею №1 імені Густава Олізара, який підпорядковується Коростишівській міській раді.
День останнього дзвоника, що зазвичай сповнений радощів, обіймів, сліз щастя та прощання зі школою, перетворився на день глибокої тиші, смутку і нестерпного болю. Одинадцятикласники, замість святкових фотографій і квітів, після останнього уроку вирушили до кладовища, щоб вшанувати пам’ять свого однокласника Романа та його молодших братів і сестер – Станіслава і Тамару, які трагічно загинули внаслідок нічної атаки. Вони принесли з собою іграшки, листівки... і навіть шматочки торта, адже вчора мала відбутися святкова подія – день народження Тамари. Але тепер, замість яскравих кульок, їх оточували свічки пам'яті, а замість привітань лилися сльози.
У ліцеї розповіли: цьогоріч останній дзвоник для випускників ліцею лунав не у стінах навчального закладу, а на цвинтарі - біля місця, де знайшли вічний спочинок ті, хто вже ніколи його не почує.
Класний керівник 11 класу організувала для своїх учнів прощальний дзвоник на кладовищі. Це була подія без гучних звуків і музики, але сповнена глибоких емоцій, поваги та любові. Цей дзвоник залишиться в їхніх серцях назавжди. Сьогодні ми знову відчули, як війна забирає не лише життя, а й дитинство, юність, свята, а також ті теплі спогади, які мали б бути. Вічна пам'ять Ромі, Тамарі та Станіславу. Вони повинні були бути з нами. І ми ніколи не забудемо про них, - зазначили в ліцеї.
У коментарях до допису - безліч сповнених жалю за загубленими юними життями та холодної люті до тих, хто їх обірвав, коментарів.
"Нехай легкі хмаринки оточують вас, малюки! А підлі окупанти нехай відчують вогонь пекла!", "Це страшно і болісно, вічна пам'ять вам, дітки", "Сум, сльози і невимовний біль пронизує серце. Вічна світла пам'ять безневинно загиблим, царство небесне, щирі співчуття рідним та близьким", "Яка величезна втрата... Який нестерпний біль... Світла пам'ять вам, Янголята", "Бідні діти, як же шкода живих, які все це бачать і переживають, та тих, що пішли... Світла пам'ять", - пишуть українці.
"Які щирі діти... Діти, яких війна згуртувала і загартувала! Це добрі серця дітей, які повинні жити в мирі і спокої, мати щасливе майбутнє....Дай Боже, щоб кожен здійснив свою мрію в житті!..А загиблим діткам - царство небесне, легких хмаринок", "Біль розриває... так не мало бути. Дітки... Недокраїна, згинь з планети", "Серце розривається від болю", "Маленькі наші пташенята, ви відлетіли в Царство небесне, залишивши про себе світлу пам'ять і невимовний біль!!!" - не стримують емоцій люди.
Згадаємо, що в ніч з 24 на 25 травня на Житомирщині загинули троє дітей з однієї родини внаслідок дій російських військових. Батьки дітей отримали травми і були госпіталізовані, при цьому мати на даний момент перебуває у критичному стані.
У старшого загиблого хлопця, Романа, випускний мав відбутися всього через кілька днів, а його молодша сестричка готувалася відзначити свій день народження.
Замість цього, 29 травня відбулася поховання всіх трьох дітей. На останнє прощання з невинними жертвами російської агресії зібралися сотні людей.
