Банкова започаткувала новий фронт - проти українських військових.

Чи пам'ятаєте, як у 2023 році Головнокомандувач Залужний наголошував на необхідності мобілізації ще 500 тисяч новобранців для протистояння російській агресії? У відповідь президент Зеленський звільнив його з посади, а вже незабаром країна зіткнулася з серйозними труднощами у формуванні армії та проведенні мобілізації. Сьогодні кожен військовий виконує обов'язки трьох, адже військові сили заповнені лише на одну третину від потрібної чисельності. Як сталося так, що в Україні права військовослужбовців виявилися менш захищеними, ніж у ухилянтів?

Коли я 25 лютого 2022 року вранці з'явився у військкомат в Івано-Франківську, там вже накопичилася черга з кількох сотень чоловіків. Хоча черга рухалася досить швидко, вона не зменшувалася — навпаки, до нас приєднувалися нові потенційні захисники. Серед них були люди різного віку, соціального статусу та рівня освіти, але всіх об'єднувало одне — бажання захистити свої домівки і рідну землю від агресорів, які наважилися напасти на нашу Батьківщину. Серйозні, спокійні обличчя, переважно замислені, випромінювали силу та впевненість у своєму виборі. Адже справжня місія чоловіка — це бути захисником.

Пройшло не так багато часу, і військкомати поміняли на ТЦК. Черги охочих воювати зникли. Багато чоловіків почали ховатися, ухилятися від служби, купувати інвалідність та тікати за кордон. У свідомості українців термін мобілізація успішно замінило слово "бусифікація".

Але війна не закінчилася. Багато наших хлопців загинуло на фронті, багато поранених. Поповнювати лави ЗСУ необхідно, інакше нас усіх знищать, зітруть з лиця землі. Армію потрібно поповнювати новими людьми. Перед працівниками ТЦК ставляться завдання і вони змушені виконувати їх. Нерідко вони натикаються на опір, а бувають випадки, що самі порушують закон. В одному з матеріалів я писав про незаконне затримання-викрадення Ужгородським ТЦК відомого журналіста Олега Диби та неугодного поліцейського Івана Білецького, які тепер на фронті. Вони не ухилялися від служби і прийшли би у призначене місце по повістку, але їх вирішили показово принизити.

Затримання чоловіків на вулицях та їх примусове відправлення до армії викликали значне обурення серед населення. Проте найбільше суспільство вразила подія, що сталася в суботу, 7 лютого цього року. В Дніпропетровській області правоохоронці арештували трьох військових ТЦК, які жорстоко побили 55-річного чоловіка до смерті. Про це повідомила пресслужба поліції. Згідно з висновком експертів, причиною смерті потерпілого стали травми голови.

Переважна більшість працівників ТЦК чесно виконують свою роботу, не перевищують повноважень, не порушують закон. Але є певний процент корупціонерів, людей, які зловживають службовим становищем і не проти нажитися на чужій біді. Як, до речі, у всіх сферах людської діяльності. Саме такі випадки підхоплює ворожа пропаганда, яка працює дуже професійно. Завдяки ботофермам інформація блискавично поширюється через соціальні мережі та створює у суспільстві негативне ставлення до ТЦК і до мобілізації загалом. Відповідно, маємо зворотну реакцію. Ось кілька кричущих прикладів.

31 січня 2025 року на автозаправній станції в Пирятині під час супроводження військовозобов'язаних до навчального центру було здійснено постріл у бік військовослужбовця Полтавського РТЦК та СП. На жаль, поранений загинув на місці події. Після нападу зловмисник зміг захопити автомат військовослужбовця і втік разом з одним із мобілізованих.

У безпосередній близькості до села Пацканьово в Ужгородському районі 10 березня 2026 року група чоловіків ромської національності здійснила напад на автомобіль, в якому перебували працівники ТЦК. Нападники завдали їм тілесних ушкоджень за допомогою палиць та пошкодили транспортний засіб. Хоча зловмисників пізніше затримали, їхні дії були кваліфіковані як хуліганство, що призведе до м’якого покарання.

У Львові 2 квітня смертельно поранили в шию військовослужбовця ТЦК та СП - врятувати його не вдалося. Уже після цього на Івано-Франківщині 6 квітня 2026 року група осіб побила ветерана через вороже ставлення до мобілізації. У Харкові зафіксовано ножове поранення військового ТЦК. І таких повідомлень десятки. Офіційно зафіксовано на сьогодні більше 270 нападів на військовослужбовців ТЦК.

Найгірше в цій ситуації те, що подібні повідомлення поширюються не лише російськими ботами, а й реальними українцями, переважно жінками, які залишають коментарі на кшталт: "Так йому і треба!", "Шкода, що лише одного!", "Собаці - собача смерть!", "У пеклі йому місце!"... Це призводить до формування негативного ставлення не лише до окремих військових, а й до армії в цілому, незалежно від того, чи йдеться про корупціонера, чи про чесного працівника, ветерана війни.

Здається, що поки наші військові боронять країну, в Україні виникає новий фронт, який також спрямований проти них. Що стало причиною цього? Чи є винною лише ворожа пропаганда? Адже пропаганда зазвичай активізується в тих випадках, коли є підстави для цього. І, на жаль, наша влада надає численні приводи для роботи ворожих пропагандистів.

За розрахунками військових аналітиків, зокрема з Інституту вивчення війни, для забезпечення надійного захисту держави необхідно, щоб у Збройних силах служило 10% населення. В Україні проживає близько тридцяти мільйонів громадян. Відповідно, в ЗСУ мало би служити приблизно три мільйони солдатів. Натомість - наша славна армія нараховує менше мільйона особового складу, 33,3% від необхідного. Висновок: влада або не може забезпечити мобілізацію, або їй вигідно, щоб війна не закінчувалася.

Чи можливо забезпечити мобілізацію в необхідній кількості? Так, це реально. Проте для цього потрібно встановити прозорі та справедливі правила. Люди повинні бути впевнені, що, вступаючи до армії, вони отримають гідну заробітну плату, соціальний захист і гарантії для своїх родин. Важливо, щоб була регулярна ротація, можливість відпусток, а також чітко визначений час для демобілізації, а не лише в момент закінчення війни чи досягнення певного віку.

А що маємо? Зарплати у депутатів та чиновників у десятки разів більші, ніж у наших захисників. Ті, хто пішов добровольцем, перспективи демобілізації не мають. Ротації не проводяться місяцями. Воїни виснажені і втомлені, а заміни їм нема. Бо ухилянти перебувають під захистом і мають набагато більше прав, ніж військові. За неявку за повісткою людина має сплатити штраф 3-5 тисяч гривень. І все. І ніякої кримінальної відповідальності. А воїнові, який через крайнє виснаження, поранення та страх загинути покинув поле бою - загрожує до десяти років позбавлення волі.

Крім цього, антикорупційні заходи, зокрема в ТЦК, часто здійснюються виключно для створення видимості активності. Преса активно висвітлює резонансні справи з очевидними порушеннями, але відомості про покарання винних потрібно шукати, і таких даних дуже мало.

Як зазначив на своїй Facebook-сторінці ветеран війни та письменник Артур Дронь, "усім розумним людям слід висловлювати свою думку і постійно називати речі своїми іменами". Я підтримую цю думку і хочу додати: лише шляхом обговорення проблеми ми можемо знайти рішення. Крім того, кожне наше слово слугує аргументом проти ворожої пропаганди. І на цьому фронті нам також потрібна перемога.