Донбас зацікавлений у співробітництві з ЄС (частина друга)
Продовжуємо розповідь про те, як гості з Представництва ЄС в Україні відвідали Луганську область в рамках інформаційної кампанії «Будуймо Європу в Україні».
Делегацію очолювала Вікторія Давидова, радник з питань преси та інформації Представництва Європейського Союзу в Україні. І знову вона наша співрозмовниця.
Як вже повідомлялося, нещодавно разом із Президентом України Володимиром Зеленським Станицю Луганську відвідав Президент Європейської ради Дональд Туск.
Гості оглянули позиції українських військових, перенесені в результаті розведення сил, і ознайомилися з гуманітарними проектами на Донбасі, які реалізуються за підтримки Європейського Союзу.
Окрім цього, днями відбувся 21-й саміт Україна – ЄС. А у спільній декларації за підсумками саміту йшлося про те, що ЄС готовий надати Києву 500 мільйонів євро допомоги.
ЄС допомагає Луганщині не тільки гуманітарною допомогою, також підтримує реформу децентралізації, малий бізнес через гранти, створює нові робочі місця, відновлює громадську інфраструктуру, впроваджуються інші заходи, які направлені на відбудову та розвиток Луганщини.
Під час 21-го саміту між Україною та ЄС у Києві, Європейський Союз та Україна підтвердили своє міцне партнерство та спільні зобов’язання щодо всеохопного порядку денного реформ.
Європейський Союз знову наголосив на своїй незмінній підтримці незалежності, суверенітету та територіальній цілісності України.
А ми, з нашою співрозмовницею згадали як це починалося у 2014 році.
Радник з питань преси та інформації Представництва ЄС Вікторія Давидова розповіла яким чином Європейський Союз розпочав допомогу саме з початком війни, і головне – як ЄС сьогодні допомагає відновленню миру, відновленню інфраструктури прифронтових територій.
Вікторія назвала конкретні приклади, факти, проекти – тобто те, що складає сутність європейської допомоги Україні з початком війни і до нашого сьогодення.
…Центр Європейської інформації, який працює у Сєвєродонецьку в Східноукраїнському національному університеті імені Володимира Даля знайомий майже всім, хто цікавиться європейською проблематикою. Саме тут відбулася зустріч - дискусія-тренінг «European projects lab for NGOs».
На зустріч прийшли охочі покращити навички роботи з донорами.
Серед винесених на розгляд тем: термінологія грантових заявок і тендерів; - хто такі донори і принципи ефективної комунікації з ними; види грантової допомоги тощо.
Важливо додати, що учасники розбирали реальні приклади грантових конкурсів ЄС та практичні завдання.
Представники громадських організацій говорили про реалізовані проекти від ЄС, а також ідеї для конкурсних заявок. Громадські активісти отримали експертну оцінку представлених проектних ініціатив.
Цікавинкою стало те, що організатори знайшли новий формат - антитренінг «Як не отримати грант від донора».
Денис Ткачов, експерт з розробки та подання грантових заявок, експерт ініціативи Представництва ЄС Team Europe (Харків) розповів про те, чого НЕ варто робити, аби отримати грантову підтримку від ЄС.
Як поїхати на навчання до ЄС? Які можливості Представництво ЄС дає молоді? Які успіхи реформи децентралізації в різних областях України? Що таке інклюзія та чи існує вона в Україні? Про це і на багато інших тем говорили на сесії Єврошколи у Сєвєродонецьку.
Традиційно учасники з усієї України спілкувалися з провідними експертами… Це відбувалося у Центр Європейської інформації Далівського університету (СНУ ім. В. Даля).
Окрасою візиту Представництва ЄС став День кар’єри ЄС в університеті.
Представники різних міжнародних та українських компаній та організацій, центрів зайнятості, переміщених навчальних закладів, говорили про кар’єру, про те, які навички потрібні для працевлаштування в Україні і не тільки, як знайти роботу в Представництві ЄС та інших європейських структурах.
Студенти отримали інформацію про програму Еразмус+ та європейські можливості для молоді від Катерини Жданової (National Erasmus+ Office in Ukraine & HERE team), взяли участь у «Вікторині ЄС» від Катерини Чубей, координаторки Young European Ambassadors in Ukraine.
З пані Вікторією Давидовою ми поговорили також про допомогу вишам-переселенцям на українській території та про молодь в окупованій зоні.
Вікторія Давидова запевнила у продовженні програм допомоги і засвідчила, що молодь окупованих територій – і Криму, і Донбасу, цікавиться Європейським Союзом.
Луганщина співпрацює з такими міжнародними фондами: Програми розвитку ООН (зокрема Програма розвитку ООН в Україні в рамках «Програми відновлення та розбудови миру»; Агенція США з міжнародного розвитку (USAID); Програми за підтримки Представництва Європейського Союзу в Україні.
На Луганщині також працюють міжнародні організації та проекти, які підтримуються ЄС: Данська Рада у справах Біженців (Danish Refugee Council) реалізує ряд програм за фінансової підтримки Швейцарської агенції розвитку та співробітництва (Swiss Agency for Development and Cooperation/SDC) і Департаменту Міжнародного Розвитку Великобританії (Department for International Development/DFID).
Про рівень підтримки євроінтеграції
На нашу особисту думку, рівень підтримки євроінтеграції в регіоні можна оцінити на «6» за 12-бальною шкалою.
Хоча сьогодні більшість населення прозріла і не кличе «руський мир», але не можна говорити що це суттєво збільшило кількість прихильників євроінтеграції.
Найбільша підтримка серед молоді, яка відчуває переваги, а також традиційно у прогресивних журналістів та громадських активістів.
На жаль в Луганській області немає специфічної з урахуванням регіону, інформаційної програми з євроінтеграції у медіа. Зрозуміло, що люди знають про головне: «безвізовий режим» - «кому ми там потрібні», «реформи у різних галузях» - «життя становиться все гірше», «Угода про асоціацію» - «війна з Росією».
Отже, досі «працюють» штампи. Жителі області добре обізнані про санкції, безвізовий режим, реформи у різних галузях.
Втім, реформи сприймаються здебільшого негативно через масований потік викривленої або неправдивої інформації з центральних ЗМІ. Менше обізнані про Угоду про асоціацію.
Про неї знають або фахівці, чиновники, або журналісти, які про це пишуть.
Саме тому потрібно починати працювати у європейському напрямку з дитинства та студентської молоді.
До речі, під час візиту Представництва ЄС до Луганської області, у Сєвєродонецькій бібліотеці для дітей та юнацтва гості зіграли з юними читачами в інтерактивну гру «Відкрий для себе Європу за 100 хвилин».
Літо та канікули не тільки не заважають, а навіть допомагають дізнатися більше про Європу!
Ну, і наприкінці сьогоднішньої розмови, додам, що нині на Луганщині, у порівняні з іншими регіонами, відсоток населення, яке відвідувало країни ЄС дуже низький.
До війни у соціологів була така інформація про те, що близько 75 відсотків мешканців Луганщини ніколи не покидали теренів Луганської області. Проте, значна частина людей, більшість з них у пошуках роботи, «відвідувала» Росію, а саме великі російські міста.
Інформація про те, скільки людей скористалися безвізовим режимом на Луганщині відсутня. Але, варто згадати про позитивні зміни, які пов’язані з Державною міграційною службою України (ДМС).
У 2017 році черги у ДМС для оформлення паспортів, залишалися досить великими. Зараз, за даними ДМС України в Луганській області та за власними спостереженнями, черги зникли.
Запрацював сервіс «Електронна черга». До ДМС звертаються мешканці і підконтрольній Уряду території, і непідконтрольній території, які хочуть отримати закордонний паспорт.
Якщо вам цікава європейська проблематика, якщо ви хотіли б дізнатися більше про програми та проекти від Європейського Союзу, то варто подивитися наступні посилання:
Использование материалов разрешено при условии проставления прямой открытой для поисковых систем гиперссылки на paralel-media.com.ua. Ссылка должна быть размещена в независимости от полного либо частичного использования материалов.