Кібербезпека, приватність у мережі, дезінформація – для чого навчаються журналісти?
Сьогодні з знову поговоримо про луганську журналістику, хоча насправді, йтиметься про перспективи розвитку інформаційного поля. А це, погодьтеся, стосується майже кожного з нас, бо всі ми – є користувачі інформації. Отже, всі стикалися з дезінформацією, фейками, маніпуляціями у мас-медіа.
Нещодавно, у Сєвєродонецьку проходив дводенний журналістський тренінг під назвою – «Кібербезпека особиста та редакційна: реальність загроз та практики захисту. Неочевидні впливи дезінформації на формування порядку денного. Особливості виборчого періоду». Його проводив «Український кризовий медіа-центр».
Захід відбувався у рамках спільного проекту «Українського кризового медіа-центру» (Київ) та Естонського центру Східного партнерства (Таллінн). Проект здійснюється за підтримки Європейського Союзу.
Серія тренінгів спрямована на підтримку та зміцнення засобів масової комунікації у Харківській, Дніпропетровській, Сумській, Чернігівській та Луганській областях.
Нагадаю, що у вересні цього року відбувся перший з серії тренінг «Медіакомпетентість як відповідь сучасним інформаційним загрозам. Стандарти професії та відповідальність журналіста».
Проект передбачає проведення тренінгів для журналістів та студентів, круглих столів, дискусій та презентацій, організацію прес-турів та навчально-ознайомлювальних візитів для журналістів.
Тренерами були українські та естонські медіа-експерти та фахівці з безпеки в інформаційному просторі – Тііна Ілсен, програмний директор Естонського центру східного партнерства; Тетяна Колосова, керівник напрямку по роботі з національними аудиторіями Українського кризового медіа-центру; Аарне Сеппель, редактор спеціальних проектів у найбільшій естонській щоденній газеті «Postimees», цифровий експерт; Ільмар Рааг, естонський кінорежисер, експерт з кризових комунікацій та кібербезпеки; Ольга Айвазовська, голова правління Громадянської мережі ОПОРА; Артем Лаптієв, аналітик StopFake; Любов Цибульська, керівник Групи із аналізу гібридних загроз Українського кризового медіа-центру.
Юлія Тьоткіна – координатор напрямку по роботі з регіональними журналістами «Українського кризового медіа-центру» - докладно розповіла про цілі та завдання проекту.
Роман Назаренко – вільний журналіст, який співпрацює з місцевими та всеукраїнськими ЗМІ. Він поділився своїми враженнями.
Мій колега – Михайло Мартинко – журналіст радіо «Пульс» і він розповів, як проблематика тренінгу впливає на його роботу.
Під час тренінгу відбувалася жвава дискусія. Журналісти дискутували щодо наступних тем: кібербезпека:
як захистити себе та свою редакцію від цифрових загроз; види кіберзагроз, які можуть постати перед журналістом; приватність у мережі та безпека під час роботи в Інтернеті; досвід Естонії у захисті цифрового простору та протидії інформаційним загрозам; поради для роботи з електронними джерелами інформації: як відслідкувати першоджерело та перевіряти дані; логіка зовнішніх інформаційних загроз та аналіз аудиторії: як не піддатися впливу; приклади дезінформаційних кампаній в Україні: як розпізнати алгоритми ворожої кампанії; дезінформаційна кампанія під час виборів в Україні; роль та функції журналістів під час виборів.
Так склалося, що я читаю майже всі газети, які виходять на Луганщині. Мені цікаве розмаїття тем та проблем, які знаходять своє відображання у друкованій пресі.
Отже, під час тренінгу у мене відбулася дуже цікава та змістовна, жвава та відверта розмова відбулася з головним редактором Троїцької газети «Сельская новь» та сайту Троїцьке.Сity, моєю доброю знайомою Мариною Животковою.
Сьогодні, під час агресії Росії проти України, коли захоплений Крим та частина Донбасу, ми говоримо про те, що проти нашої Батьківщини розв’язали гібридну, у том числі інформаційну війну. І саме в цих умовах рівень довіри населення до мас-медіа має неабияке значення.
Использование материалов разрешено при условии проставления прямой открытой для поисковых систем гиперссылки на paralel-media.com.ua. Ссылка должна быть размещена в независимости от полного либо частичного использования материалов.