Донбас зацікавлений у співробітництві з ЄС (частина перша)

Європейська проблематика не сходить з інформаційного дискурсу нашого українського сьогодення.

На тлі європейської допомоги

Як ми вже повідомляли, нещодавно Президент України Володимир Зеленський разом з Президентом Європейської ради Дональдом Туском відвідали  Станицю Луганську.

Глава держави оглянув позиції українських військових, перенесені в результаті розведення сил, і ознайомився з гуманітарними проектами на Донбасі, які реалізуються за підтримки Європейського Союзу.

Читайте  Президент України та Президент Європейської ради відвідали Станицю Луганську  

Нагадаємо також, що днями відбувся 21-й саміт Україна – ЄС.

Обидві сторони наголосили на важливості підтримання Україною макроекономічної стабільності, реалізації програми МВФ, виконання усіх заходів у рамках Програми макрофінансової допомоги ЄС, а також підтримання незалежності Національного банку та стабільності фінансового сектора.

А у спільній заяві йдеться про те, що Європейський Союз готовий виділити Україні черговий транш програми макрофінансової допомоги в розмірі 500 мільйонів євро після виконання необхідних умов.

Докладніше про це читайте Спільна заява за результатами 21-го саміту між ЄC та Україною

Читайте також Саміт ЄС-Україна: прямуємо разом у час оновленого партнерства

Про  інформаційну кампанію «Будуймо Європу в Україні»

Отже, логічним продовженням європейського дискурсу, стане нагадування про те, що у червні відбувся візит делегації Представництва ЄС до Сєвєродонецька та Рубіжного.

Як ми вже розповідали, гості з Представництва ЄС в Україні відвідали Луганську область  в рамках інформаційної кампанії «Будуймо Європу в Україні».

Заходи  Представництва ЄС  на Луганщині допомагала проводити громадська організація  «Інтерньюз-Україна».

Метою візиту стала презентація європейських програм для України, а також обговорення шляхів співпраці між Луганською областю та Представництвом ЄС.

Під час чисельних заходів – тренінги, семінари – увага була приділена можливостям у сфері освіти, культури, спорту, підтримці малого та середнього бізнесу.

Головна мета – пояснити важливість реалізації Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, поширення європейських цінностей та підвищення рівня обізнаності українців щодо розвитку відносин між Україною та ЄС.

Делегацію очолювала Вікторія Давидова, радник з питань преси та інформації Представництва Європейського Союзу в Україні.  І сьогодні вона – наша співрозмовниця.

Програми від Представництва ЄС  дуже цікаві мешканцям Луганщини.

За нашим проханням, Вікторія Давидова докладно розповіла про програми ЄС для молоді та юнацтва.

До речі, з огляду на збільшення участі України в програмах ЄС, Україна є сьогодні одним із найбільших бенефіціарів програми «Еразмус+» у регіоні Східного партнерства.

Європейські проекти на Донбасі – влада, громадськість, підприємці 

Варто згадати,  що у Луганській області за останні роки успішно були реалізовані декілька проектів.

Зокрема, мова йде про такі проекти:  «Відновлення врядування та примирення в охоплених конфліктом громадах України», який реалізується ПРООН за сприяння ЄС, спільний проект ЄС/ПРООН «Місцевий розвиток, орієнтований на громаду». У рамках цього проекту здійснювалося впровадження енергоефективних заходів ОСББ, соціальних та медичних об’єктів.

Представництво ЄС допомагає Луганщині не тільки гуманітарною допомогою, також підтримує реформу децентралізації, малий бізнес через гранти, створює нові робочі місця, відновлює громадську інфраструктуру, впроваджуються інші заходи, які направлені на відбудову та розвиток Луганщини.

Вікторія Давидова розповіла і про зустрічі з владою, громадськістю та підприємцями. Причому, вона наголосила, у центрі уваги саме європейських програм саме молоді підприємці, молоді не за віком засновників, а за роком заснування бізнесу.

Переваги та виклики європейських ринків

Представництво Європейського Союзу в Україні провело семінар  для підприємців Сєвєродонецька та Луганської області.

Його мета - «Участь у європейських торговельних форумах та виставках: можливості для українського бізнесу».

Говорили про   можливості участі українських бізнесменів у торговельних виставках ЄС, способи просування компаній на торговельних місіях та програми від Євросоюзу для підприємців України. 

Експертами заходу були  Сергій Козін, віце-президент представництва Міжнародної торгової палати в Україні (ICC Ukraine) з питань публічно-приватного партнерства та взаємодії з органами влади;  Єгор Слободяник, експерт Enterprise Europe Network-Ukraine;  Анастасія Крилова, фахівець відділу освіти для експортерів, менеджерка проекту Creative Export Ukraine Офісу з просування експорту України;  Аліна Стрілець, фахівець відділу аналітики Офісу з просування експорту України, експерт мережі EEN та інші.

Послухати тренерів прийшли підприємці, експерти,  представники бізнес-асоціацій, бізнес-клубів та торгово-промислової палати, журналісти бізнес-видань та всі зацікавлені.

Підприємці жваво цікавилися перевагами глибокої та всеосяжної зони вільної торгівлі  для українських підприємців, можливостями європейської програми підтримки малого та середнього підприємництва, а також практичними порадами з виходу на європейський ринок та знаходження бізнес-партнерів.

Слушні поради щодо  просування товарів і послуг в Європі викликали жваву дискусію. Але головне, на чому зійшлися всі -  цей складний  шлях починається з першого шагу.

Втім, для деяких підприємців Європа не така вже і недосяжна: деякі бізнесмени Луганщини давно і плідно співпрацюють з ЄС. Про це трошки далі. А спочатку декілька слів, стовно загальної економічної ситуації в Луганській області. Приводів для оптимізму, на жаль, обмаль…

Чи можна позбавитися злиднів? 

Загальний стан економічної ситуації в регіоні характеризується, як депресивний.  До речі, значно краще стан справ у сільському господарстві, ніж у промисловості.

На підконтрольній українській владі території залишилась незначна частка таких галузей як вугільна промисловість, виробництво будівельних матеріалів, харчова та легка промисловість.

За результатами моніторингу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України (соціально-економічний розвиток регіонів) у 2017-2018 рр. Луганщина майже по всій показникам, займає останнє 25-е місце в державі.

За підсумками січня – квітня 2019 року стан дещо покращився, але залишається дуже складним. (Економічний розвиток у розрізі регіонів України (за підсумками січня-квітня 2019 року).

Причини депресивного стану залишаються тими самими з початку війни, а саме: 

1) економічна блокада непідконтрольних територій;

2) нестабільна робота енергетичної системи (Луганська ТЕС) в режимі «енергетичний острів» - відсутність приєднання області до Об’єднаної енергетичної системи України та забезпечення надійного енергопостачання. Через знаходження «Луганська ТЕС» ТОВ «ДТЕК Східенерго» в зоні бойових дій пошкоджено значну кількість ліній електромереж;

3) відсутність великих бюджетоутворюючих підприємств (переважна їх більшість залишилася на непідконтрольній території, а ті що є – Сєвєродонецький «Азот», Лисичанський нафтопереробний завод – не працюють з 2014 року). 

Що стримує розвиток бізнес-клімату? - Війна. Близькість до лінії зіткнення.  Найбільш загрозлива ситуація у Новоайдарському, Попаснянському районах.

Відкриття КППВ «Золоте» – надважливе для Луганської області питання. Немає транспортного коридору з тимчасово окупованою територією. Єдиний пішохідний пункт пропуску в Станиці Луганській працює в режимі постійного перевантаження, що створює великі незручності для громадян. Не додають оптимізму вкрай погані дороги.

Про переорієнтацію ринків

Під час саміту Україна та Євросоюз підкреслили важливість збереження макроекономічної стабільності в Україні та продовження виконання програми МВФ.

Глибока та всеосяжна зона вільної торгівлі між Україною та ЄС сприяла збільшенню двосторонньої торгівлі на 49% порівняно з січнем 2016 року, коли почалося її виконання.

А як це відбилося на Луганщині? До початку війни промисловість Луганщини багато в чому була орієнтована на російський ринок. Підприємства регіону переробляли сировину, а готову продукцію постачали за кордон, переважно до Росії.

Російська окупація кардинально змінила вектор зовнішньоекономічних зв'язків підприємств Луганської області. Після воєнних дій на Донбасі ситуація різко змінилася. Багато коопераційних економічних відносин між підприємствами було розірвано. Частково втрачені міжрегіональні і міжгалузеві зв'язки. Порушені логістичні ланцюжки поставок сировини та відправки готової продукції споживачам.

Угода про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, розрив торговельно-економічних відносин з Росією відбилися на диверсифікації експортної діяльності підприємств Луганщини. Зараз вони змушені активно шукати нові ринки збуту продукції.

Як свідчить управління статистики Луганщини щодо зовнішньої  торгівлі товарами, у січні-березні 2019 р. експорт товарів становив 52,2 млн.дол. США, імпорт –75,0 млн.дол. США.

Порівняно із січнем-березнем 2018 р. в експорті товарів відбулось збільшення поставок на 7,9%, в імпорті – на 7,4%. Негативне сальдо становило-22,8 млн.дол. США (у січні - березні 2018р. також негативне – 21,4 млн.дол. США). Коефіцієнт покриття експортом імпорту склав 0,7 (у відповідному періоді попереднього року – 0,7). Зовнішньоторговельні операції проводились з партнерами із 57 країн світу.

У І кварталі 2019 р. експорт послуг становив 7,0 млн.дол. США, імпорт – 6,0 млн.дол. США. Порівняно з І кварталом 2018 р. експорт зменшився на 9,7%      (на 0,8 млн.дол. США), імпорт збільшився на 55,6% (на 2,1 млн.дол. США). Позитивне cальдо становило 1,0 млн.дол. США (у І кварталі 2018р. позитивне –      3,9 млн.дол. США).  Коефіцієнт покриття експортом імпорту склав 1,2 (у І кварталі 2018р. – 2,0).

Зовнішньоторговельні операції проводились з партнерами із 69 країн світу. У структурі послуг найбільшу частку займають: ділові послуги, наукові та технічні послуги, послуги, пов’язані з подорожами, а також транспортні послуги. 

Для економічного розвитку регіону важливою є торгівля з країнами Європейського Союзу. 

Найвагоміші експортні поставки товарів серед країн-членів ЄС здійснювалися до Чехії, Польщі, Франції, Болгарії, та Данії. Серед інших країн світу найбільше експортувалися товари до Білорусії, Російської Федерації, Узбекистану, Саудівської Аравії та Туреччини.

Серед країн ЄС найвагоміші імпортні надходження товарів здійснювалися з Польщі, Франції, Німеччини, Чехії та Литви. Серед інших країн світу найбільші імпортні поставки товарів надходили з Російської Федерації, Саудівської Аравії, Китаю, Білорусії, США та Кореї Республіки.

15 березня 2017 року Радою національної безпеки і оборони України прийнято рішення про тимчасове припинення переміщення вантажів через лінію зіткнення на Донбасі. Це значно скоротило потік товарів, який входив до складу регіонального експорту. Особливо це стосується продукції металургії та машинобудування. Наприклад, неможливість  експорту продукції з Алчевського металургійного комбінату (знаходиться в окупованій зоні).

Через торгову блокаду зменшився експорт до деяких країн ЄС (Угорщина, Чехія, Румунія, Словаччина, Естонія), де основним товаром були чорні метали. Одночасно почала зростати взаємодія з країнами Азії (Саудівська Аравія, Філіппіни, Китай, Оман, Узбекистан), де значний попит має продукція сільського господарства.

Хто ризикує, той прибуток рахує 

Втім, повернемося до співпраці з ЄС. Вікторія Давидова вважає, що Донбас зацікавлений у співробітництві з ЄС.

Достеменно відомо, що серед підприємств регіону, які найбільш активно освоюють ринки країн ЄС та ведуть пошук виходу на нові ринки такі підприємства: ПАТ “Рубіжанський картонно-тарний комбінат”, ПрАТ “Сєвєродонецьке науково-виробниче об’єднання «Імпульс»”, ТОВ “Науково-виробниче підприємство «Зоря»”, ТОВ “Сватівська олія”, ТОВ “Кларіант Україна”, ТОВ “НВО Сєвєродонецький склопластик”.

Давно працюють з ЄС та мають відповідні інвестиції такі підприємства - ПАТ «Рубіжанський картонно-тарний комбінат», ПрАТ «СНВО «Імпульс», ТОВ НВФ «Мікрохім» (Сєвєродонецьк).

Можу навести свіжий приклад. Науково-виробниче підприємство  «Зоря» – провідне підприємство хімічної промисловості України зі 100-річною історією. Виробничі потужності заводу розташовані в місті Рубіжне Луганської області.

В даний час продукція українського виробника знаходить застосування в хімічній, фармацевтичній, гірничодобувній, металургійній і агрохімічній галузях. НВП «Зоря» є членом FEEM – Федерації Європейських виробників вибухових речовин.

До речі, буквально днями новий вид продукції НВП «Зоря» – ЗаряД – успішно пройшов зовнішній аудит на відповідність європейським вимогам до якості.

В результаті підприємству був виданий сертифікат, що дозволяє продавати цю продукцію на всій території ЄС. Аудит провели представники нотифікуючого органу з сертифікації продукції «МІНПРОЕКТ» ЄАД (Софія, Болгарія).

Згідно з вимогами директиви Європейського союзу, за підсумками перевірки НВП «Зоря» був виданий сертифікат по модулю В (експертиза типу) для нової продукції.

Також представники «МІНПРОЕКТу» підтвердили відповідність норм виробництва інших видів продукції підприємства європейським стандартам по модулю D (відповідність типу на основі забезпечення якості виробничого процесу). Ці документи підтверджують і визнають високий рівень контролю якості на всіх етапах виробництва. 

Про проблеми та перспективи торгівлі з ЄС йшлось у Сєвєродонецьку на семінарі.

А сам безкоштовний для учасників семінар, проводився Представництвом ЄС у співпраці з Міністерством економічного розвитку і торгівлі України, Європейською Мережею Підприємств (EEN) та ДУ "Офіс з просування експорту".

Він також є частиною серії інформаційно-просвітницьких заходів, які Представництво ЄС в Україні організовує по всій країні.

Продовження далі…

Підготував  Володимир Сидоренко, Паралель-медіа