Як жінка-психолог разом з колегами врятовує кремезних чоловіків
Сьогодні, у центрі уваги всіх медіа знаходиться День Незалежності України. Це зрозуміло, що важливими атрибутами свята є українські символи – і прапор, і тризуб. Коли ми говоримо про Незалежність, то маємо пам’ятати, що держава, це, насамперед – люди.
На святі головні герої – військові, які виборюють нашу незалежність, відстоюють її територіальну цілісність, мир та спокій українців. Ця війна увійде в історію, як війна за справжню українську Незалежність. Цю війну нам нав’язала країна-агресор Росія, відібравши Крим та створивши фейкові республіки «ЛНР/ДНР». І ця тема, тема війни, постійно в зоні уваги «Паралель-медіа».
Але сьогодні я хочу розповісти про одну молоду, тендітну та красиву жіночку, яка для мене також являється уособленням української Незалежності. Мова піде про травматерапевта, практичного психолога Ірину Малік. Саме вона, жінка-психолог, разом з колегами, врятовує кремезних чоловіків від того, щоб не з’їхати з глузду.
У тих, хто пройшов пекло війні на Донбасі, у мирному житті виникає багато проблем. Це дуже просто пояснюється: кожна людина не робот, не машина по вбивству собі подібних.
Звідси і посттравматичний синдром, звідси і безліч інших проблем. Учасники бойових дій на Донбасі зізнаються - психологічна реабілітація - вкрай гостра проблема.
За даними Державної служби України у справах ветеранів війни та учасників антитерористичної операції, станом на 31.07.2018 статус учасника бойових дій мають майже 345 тисяч осіб. Багато хто приніс з собою до мирного життя найсильніший психологічний розлад: від замкнутості і головних болів до спалахів агресії і пияцтва.
Як жити з людиною, яка повернулася з війни зовсім іншою? Подружжя часто сваряться, дружини не розуміють, чому їхні чоловіки такі. А це просто прояв хвороби, посттравматичного стану.
20 лютого цього року головний військовий прокурор України Анатолій Матіос в ефірі телеканалу «112 Україна» повідомив, що за його даними, щотижня вчиняли самогубство 2-3 вояка.
«Дуже сумна статистика самогубств серед людей, які тривалий час перебувають на фронті: в середньому, на тиждень – 2-3 людини. До 80% з них мають ті, чи інші ознаки посттравматичного стресового розладу, який полягає і в жорстокості у сім'ї, і в агресії, і у неприйнятті цивільного життя», - визнав Матіос. У Міноборони назвали «недостовірною» і «маніпулятивною» Анатолія Матіоса. Посадовці визнали, що ця проблема існує, однак за їхніми словами, протягом 2017 року зростання кількості суїцидів не відбулося, а реальні цифри є «в рази меншими», ніж стверджує Матіос.
У 2017 році один з керівників психіатричної служби Міноборони заявив, що 93% учасників АТО становлять потенційну загрозу для суспільства і потребують лікування. Користувачі мережі, зокрема військові і волонтери, обурилися – звідки така статистика? І навіть розпочали флешмоб, я один з цих людей, єхидно жартуючи.
Однак, за даними військової прокуратури, станом на червень 2017-го близько 500 осіб, які повернулися з АТО, кінчили життя самогубством – і ця цифра дійсно жахає. 93% учасників війни з таким синдромом – це перебір, але відсутність державної програми реабілітації – це наша реальність.
За статистикою Національного інституту соціальної та судової психіатрії МОЗ України: майже 85% суїцидів скоюють учасники бойових дій у віці до 40 років, більшу частину з них складають особи до 30 років.
А хто може допомогти цим людям? Саме про це ми і будемо говорити з Іриною Малік. Але не тільки про проблеми військових, і про проблеми цивільних також.
З початком війни на Сході України була створена Психологічна Кризова Служба, або Громадське об‘єднання «Українська асоціація фахівців з подолання наслідків психотравмуючих подій».
Місія служби - надання доступної психологічної допомоги кризовим групам населення України відповідно до світових професійних стандартів. Проект «Психологічна стабілізація постраждалих від конфлікту в Україні» здійснюється за підтримки Міжнародної Протестантської агенції служби розвитку протестантської Дияконії «Хліб для Світу».
Ірина Малік - координатор Центру травматерапії, практичний психолог, травматерапевт. Стаж психологічної практики, у тому числі індивідуальне консультування, проведення тренінгів – 19 років. З 2014 року – працює з постраждалими в результаті військових дій на Донбасі.
Ірина Малік розповіла про те, як вона вирішила стати психологом, та головне про те, як війна вплинула на те, що сімейний психолог опинився у зоні конфлікту та став виконувати зовсім інші завдання. Ірина розповідає про створення Центру травматерапії.
Внутрішня мотивація, зовнішні причини поєдналися. Та Ірина Малік, разом із колегами, почали займатися волонтерською роботою, тобто – почали робити те, що вони вміють найкраще. Клієнтами Центру травматерапії є демобілізовані воїни та діючі військові, переселенці та мешканці зони АТО, волонтери та члени сімей військових, а також родичі сім'ї загиблого.
До центру звертаються також ті, хто пройшов полон – і військові, і цивільні. Дуже важливо, що серед клієнтів - діти прифронтової зони. Докладніше про це розповідає Ірина Малік.
Через військовий посттравматичний синдром бійці часто не можуть повернутися до звичайного ритму життя вдома. Людину постійно тягне назад на фронт. А ще алкогольна залежність, суїциди або навіть побутові вбивства – це теж наслідки посттравматичного синдрому.
Слід розуміти, що посттравматичний синдром – проблема, що не вирішується одним відвідуванням лікарні. Людина, яка повертається з війни, вже ніколи не буде такою, як раніше, навіть при всіх намаганнях її лікувати, підтримувати. Зараз навіть з’явилося поняття – абілітація - тобто людину вчать жити з цією проблемою і вміти з нею справлятися.
Також цим людям дуже часто здається, що їх ніхто не розуміє, крім побратимів. Психологи говорять, що головне – розуміти проблему, і тоді стане простіше на неї реагувати, не буде гострих сварок, постійної роздратованості.
Посттравматичний стрес характерний не тільки для дорослого населення. Дуже уразливими для нього стають діти, адже психіка дитини дуже гостро сприймає ситуації на межі життя і смерті.
Війна приносить не тільки фізичні, а й душевні травми. Учасники бойових дій, часто навіть не усвідомлюючи цього, несуть в собі вантаж болю довгі роки.
Стан психологічного здоров’я населення Луганщини значно погіршився: бойові дії, вимушені переселенці, погіршення економічного становища. Ірина Малік відзначає, що навіть у порівняні з мешканцями інших областей України, мешканці Донбасу виглядають пригніченими. Втім, варто відверто сказати – у своїй більшості ми не довіряємо психотерапевтам і психологам. Чому так відбувається – тема окремої розмови, але тут варто зазначити, що фахівці Центру травматерапії використовують сучасні досягнення та нові методики психології та психотерапії.
У своїй роботі наша співрозмовниця застосовує стандарти психологічної допомоги, які діють у Сполучених Штатах, Канаді, Ізраїлю. Там травматерапія накопичила великий досвід роботи з постраждалими від війни і виробила ефективні методи.
У нашій розмові не могли ми не оминути тему «Емоційне вигоряння». Синдром емоційного вигорання - це стан, коли людина відчуває себе виснаженою морально, розумово, і фізично.
Адже не секрет, що у наш час випадки синдрому вигорання частішають. Це стосується, насамперед, працівників соціальних професій, у тому числі і психологів. Як важливо розглядати перші «дзвіночки» в емоційному тлі, вжити профілактичних заходів і не довести себе до нервового зриву, як залишитися собою. Ірина Малік зауважила, що хоча рідні та близькі люди не знають тонкощів її роботи, втім, всіляко підтримують, допомагають також колеги, самоосвіта, семінари, наукова та практична робота.
Мабуть не варто говорити, що це суто жіноча професія, але саме жінки, які мають більший за чоловічій ресурс емоційної витривалості, допомагають постраждалим від травм війни.
Держава Україна не несе фінансового навантаження на цей проект, а співпрацює з Центром травматерапії на засадах соціального партнерства. При цьому всі послуги центру надаються безкоштовно.
Підготував Володимир Сидоренко, «Паралель-медіа»
Публікація підготовлена Інтернет-виданням «Паралель-медіа» в рамках проекту ГО «Східноукраїнський центр розвитку місцевої демократії» «Посилення правової спроможності жінок у Луганській області», що реалізується за підтримки Міжнародного благодійного фонду «Український жіночий фонд».